Я тікав з-під свого контролю,
Я конав від нудоти й болю,
Я шукав, з ким бухнути й де би,
Ображав: бачив все крізь себе.
І кричав, що між нами стіни,
Я не вірив ні в які зміни,
Я благав, щоб мене убили,
Я забув, що і в мене крила...
Але казка створила диво:
Я відчув, як усе красиво,
Я знайшов в собі силу всього:
Моє серце – домівка Бога!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18406
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2006
автор: женя стінкі