Вона нагадує весну.
Привітну, сонячну, красиву.
Бува усміхнено-щасливу,
А іноді замріяно-сумну.
Напевно вирвалась зі сну,
Щоб все навколо освітити.
Її не можна не любити.
Вона нагадує весну.
Здається, дівчина земна!
І за спиною крил не має.
Чому ж так впевнено літає?
А може, то і є весна?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2010
автор: Юлька_Гриценко