…

Ти  спиш  у  мене  на  руках,
Мій  подих  тіло  зігріває.
Та  звідки  ж  сльози  на  очах?
Цього,  нажаль,  й  сама  не  знаю...

Ця  мить  прощання  назавжди
У  моїм  серці  заховалась...
Пробач  за  те,  що  я  тобі
У  своїх  почуттях  зізналась.

Не  рік,  не  два  були  знайомі...
Кохала  я  тебе  весь  час.
Та  боги  змовились  немов  би,
Назавжди  позабув  про  нас.

Тебе  я  більше  не  кохаю,  
І  образ  твій  із  серця  зник...
Але  чому,  й  сама  не  знаю,
Замість  мовчання  тихий  крик??

Мене  не  хочеш  відпускати.
Являєшся  мені  у  снах,
Щоб  знов  мене  заколихати,
Залишити  отруту  на  вустах.

Прошу,  облиш  мене  назавжди!!!
Залиш  мені  лиш  спогади  про  нас.
Щоб  іноді  дивилася  на  небо
І  пам  ятала  наш  зірковий  час...
́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184199
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2010
автор: Lemuria