Два кохання немов дві самотності,
Як над річкою два береги.
Чи байдужості дві, чи дві гордості
Й неможливість місточок знайти,
По якому одне та й до одного,
Щоб зустрітися їм назавжди.
Раптом стрітися тільки лиш поглядом
Й погляд в бік уже не відвести.
Та чому загубилась стежиночка?
Замело її снігом густим.
Промайнули літа, як краплиночка,
Що зірвались дощем із хмарин.
Промайнули...і вже дві самотності
На місточку не стрінуться, ні.
Дві байдужості, дві вічних гордості
Не зустрінуться навіть ві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2010
автор: Радченко