Ребро Адама - й навіть Бог
Сам здивувався із свого творіння,
Бо в Єві щось таке було,
Чого не дав колись Бог навіть Змію.
Всевишній й сам не знав того,
Яку він жінці волю дав і силу,
Який в душі її вогонь
І скільки в Єви є в душі терпіння.
Які б випробування їй
Не випали, щоб гартувати долю.
Йшла Єва крізь наругу й біль,
Бо мужність вона мала й сильну волю.
Без неї не було б весни
І не дозріла би пшениця в полі,
Не йшов би дощ, мабуть, сніги
Не дивували б людство білизною.
Кому б троянди дарував
Адам, за ким ішов би без вагання?
Кому б вірші свої писав
І чи пізнав би він колись кохання?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184422
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2010
автор: Радченко