Ти геній, ти митець!
Твоїм творінням дійсно
Ні хаос, ні кінець
Не є страшні! Й це звісно.
Бо в них вирує правда
Та вірність ідеалам -
І ні краплини зради!
Для влади - це немало.
За що ж його гнобити?
За твори ті правдиві?
Забрали право жити -
Ви, нелюди зрадливі!
Ідеї він не зрікся,
Тому і поплатився.
Зате в серцях навік
У наших залишився.
Де правда, де брехня,
Хто зна, як треба жити?
Усім лиш Бог суддя.
Не нам митця судити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184552
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: V.A.