В нас погана звичка
Спілкуватися лиш ноччу
І лише тоді коли ти сам цього захочеш
Нерви не залізні але хочеться згадати
Як приємно в гру із назвою любов пограти
Щось не хочеться мені свій пеньюарчик сьодні прати
Буду запах сексу і парфумів я вдихати
Краще й не придумаєш
Ти мозок мій загублюєш
Коли мене торкаєшся
Все в світі забувається
Ти знаеш що ти суко але що мені із цим робить?
Коли мобільник падло, о дванадцятій вночі дзвенить!!!
І знову підриваюся,збираюся,вмиваюся…
До тебе я лечу..Ну що падлюче,покохаємось?
Завтра вранці знову скривиш пику ми лиш друзі
Можеш розказати це своїй тупій подрузі!!!
Звісно я терпляча але все ж межа присутня…
Чао…це кінець. Спасибі.Було незабутньо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184563
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: Your chocolate dream