Такий плачевний ефект плацебо
Він досі діє й я цьому рада
Пігулка шастя зі смаком неба,
мікстура вічного зорепаду…
Наркотик ти, а тебе немає!
Не вистачає… А що робити,
Коли від тебе усе згоряє?
Знов жити далі? Знов просто жити?
Ти хочеш другом? Нехай, будь другом.
І не занадто нетаємнича
Знов правда скаже щось без наруги -
Знов правду скаже й повторить двічі.
Таким банальним і безсердечним
Бажання жити мені здалося,
Таким бажанним і безкінечним
Як запах твого-мого волосся.
Тобі належать? Воно нам треба,
Вважати, що я тебе кохаю?
Таким плачевний ефект плацебо
Такий плачевний, що я зникаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184634
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2010
автор: Саша Кіткотенко