LOST

Він  тихо  плакав  у  кутку.
Ковтаючи  солоні  сльози.
Усе  життя  шукав  таку!
Але  вона  сказала  :  "Досить".

Здавалось,  зрілий  чоловік,
Але  ховав  від  неї  очі.
І  незважаючи  на  вік,
Вони  кохалися  щоночі.

У  груди  бився  і  кричав,
Молив  її,  щоб  повернулась.
Але  вона  допила  чай,
І  на  прощання  усміхнулась.

Кидався  тоннами  тепла.
Та  обіцяв  любити  вічно.
Зібрала  речі  і  пішла
Шукати  березень  у  січні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184836
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.04.2010
автор: Юлька_Гриценко