ми

прикриєм  штори.  тільки  місяць...
погасим  світло.  лиш  свіча...
ми  поза  часом.  ми  -  безмежність...
ось  на  долоні  тріпотить  душа!
цілуй  її,  оголену  до  сліз,
стискай  долонями  бажання,
у  цій  кімнаті  деревом  проріс
солодкий  плід  таємного  пізнання...
у  цій  кімнаті  в  відблиску  дзеркал
твоє  шаленство  зносить  межі...
бери  усю,  без  залишку  бери!
нехай  втону  в  твоїм  безмежжі!..

18.04.10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185056
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.04.2010
автор: Оксана П.