Непотрібність сповільнює пульс.
Щомиті я готова опускати руки
Й втрачати волю до життя свого
через цю прокляту непотрібність.
Світ байдуже поглядає на мене
з-під важких і стомлених повік...
Я непотрібна ні йому, ні тим, що
зваблюють зраджують натхненно
так! Я не маю нікого крім себе,
самої собі непотрібної, потвори
ницої серед прекрасної величі,
поринувши в яку я зможу стати
необхідною, важливою, потрібною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185367
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2010
автор: Lorna