Вітрів печаль,
Трави скорбота.
І зойки чути з долини́.
Проклята біль,
що серце крає.
І кров все тіло обливає,
І не жаліє не тримає,
А тільки в спину ніж всува,
якась безодня...кінця нема...
Та все розпахнуті рукава,
В очах лиш блиск,
Вогневий відблиск зла.
Війна, на жаль, війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185397
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2010
автор: Анна Черненко