Що, втіха

Бажаєте  почути  голос,
Що  вас  втішить,
Побачити  повний  колос...  –
Але  ж  все  грішне!

Усе  навколо,  все  не  те,
Як  є  у  мріях  –  
Збагнене,  вічне.  Золоте
Душу  не  гріє.

І  квітка,  що  стоїть  
На  підвіконні,
В  очах  немов  кипить,
Кипить  від  злості.

Можливо  все  не  так,
Як  то  здається,
Та  перший  погляд
Пам”ятно  вл”ється.

Можливо  буде  й  слід,
Який  залишив
Різноманітний  світ,
Що  вас  не  втішив!




Давид  Свободный                                                                        2000

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185433
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2010
автор: david_svobodniy