Коли, стоїш на полі бою,
З одним патроном на руках.
Постріл, і падаєш від болю,
А через мить у друга на плечах.
І хочеться від болю стогнати -
Поранення, опинилось дуже глибоке.
І ще більше хочеш кричати:
«Не цього я хотів, я мріяв про високе»
Про музиканта хорошого кар’єру,
Про дітей і про родину,
Що заплачу три бакси гондольєру,
Щоб покатав на гондолі дитину
І що я маю тепер?
Я – ніхто, я в небі сіра хмара.
Для всіх я давно вже помер,
Але я тут, я просто примара
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185468
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Пепсімен