Я не хочу, щоб ти помирав.
Я благаю! Ти чуєш, не треба!
І, здіймаючи руки до неба,
Знов молю, щоб тебе не забрав!
Сподіваюсь, ти теж не байдужий.
Вірю в те, що ти любиш життя.
Ти ж сильніший за мене! Ти дужий!
Залишайся у вирі буття!
Не благав, не моливсь ти ніколи
І щодня, щогодини грішив,
І, супроти Його ж таки волі,
У могилу ти сам поспішив.
Ну, а я? Я продовжую жити
І в молитві до Бога прошу
Лиш ЛЮБОВ на землі залишити,
Ту, що я в своїм серці ношу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185602
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Valentyna Kovalenko