Місто жило автострадами-венами,
Пульсувало натовпом і захлиналось ,
Місто спрагло чекало вечора. А ми-
Загублені в часі і просторі, і нам не спалось.
Ніч готувала неонові допінги.Розбавляла
Музику звуками дивними і ми кружляли,
Доза ночі закінчилась, місто вже оживало
Як шкода, всьому кінець і ми помирали.
Заселений густо брудний мегаполіс,
Знов напивався пального і гадки не мав,
Що наші душі купили (дорого) кохання поліс
Та йому не до нас, в нього багато справ.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185669
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: Лана Сянська