Вона цілий рік жила спогадами
не сподіваючись на побачення,
а він чекав її, вірив, любив і знав,
що доля сама їм час назначила.
Він називав її ніжно, лагідно,
щоразу торкався її волосся.
Вона обіймала його і повірила,
що буде єдиною...мабуть здалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185711
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: Закохана в весну