…А потім ми потрапили під сніг,
І коли йшли по дорозі,
То ти зціловував із мого обличчя сніжинки,
А водії з машин дивились на нас, шоковані.
Перехожих в 11-ій ранку мало,
І ми робили, що хотіли – дуріли.
Тоді ще в парку Франка,
На ковзанці, синців понабивали.
Опісля ти відвів мене в універ,
А сам пішов на нудну роботу.
Отак ми вкрали трошки щастя
В невблаганно безповоротнього часу...
8 лютого 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185755
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: dzvinka