Чорні очі землі - то могили
Не закриті , болящі більмом,
Що їх нелюди ярістю рили,
Шлях життю переткнувши штиком.
Груда тіл – це мучителів бешкет,
Задубілі дитячі уста,
Що на них дозріває прийдешня
Для убивць усеправедна мста.
Хоч немає їм справжньої кари
На землі де орудує лжа,
Та у час, як розступляться хмари,
Затремтить властолюбна душа.
Ув об’яві вселенського суду,
Порозкриються книги небес,
Отоді - то під вічну огуду
Заскавчить погубитель, як пес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186302
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2010
автор: Рідний