Абсурдівка-2

Зубами  клацнув  на  світанні.  
Оглянув  рідний  свій  ланцюг.  
Скоринку  хліба  з’їв  останню.  
І  знов  побрів  до  волоцюг.
Бездушних  статуй  хвилювання  
бриніло  скрізь  серед  доріг.  
Іржавих  петель  глузування  
вже  більше  витримать  не  міг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186375
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2010
автор: Віктор Ох