Заглянь в середину себе самого.
Що бачиш там ти? Чим живеш?
Пришвидш коня, ти вороного,
Які вершини ще візьмеш?
Чи вже вершини, мрії часу,
Ти полишив усі завчасу?
І поклик гордого орла
Вже не хвилює?! Не ожива
В уяві казка, де колись
В двобої з змієм ви сплелись?!
Чи нині вже, той змій в душі,
Заполонив закутки усі?
Заради ситого спокою,
Ти вже пожертвував собою?
Сумління чисте? Міцно спить?
"Сокири" треба, щоб "будить"?!
28.04.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2010
автор: Валентина Ланевич