Бузок цвіте у мене під вікном,
і кожна квітка в очі зазирає,
тим справжнім, не підробленим теплом,
якого у тобі нажаль не має.
Не буду рвати у букет бузок,
нехай і іншим буде він розрада.
Не хочу загасити жар квіток,
без них спустіє вся алея саду.
Хоч не тривка краса ця, як мара,
та серце, про це, думати не сміє,
радіє миттю і весни дарам,
й тобі хоч дивно теж радіє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186656
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: Мерана