Ховаю в дощ свою свідомість.
Щоб дати їй останній шанс.
Пусті думки і гола совість
Танцюють свій прощальний вальс.
Ховаю в дощ вологі очі,
Щоб не боліли від тепла.
І замість вдячності я хочу
Такою стати , як була.
Ховаю в дощ прозорі крила,
Вони ж - ховають навзаєм.
Мене, людину, що навчилась
Любити те, що в мене є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186711
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: Юлька_Гриценко