Я навчилася жити без,
Я навчилась вмирати через,
Досягаючи точки небес,
Де у Бога гуцульський черес.
Я умію вмикати "LOVE"
Забувати про біль тривог.
Тільки біда - наша любов
Схожа на недОпалок "Vougue"
Дійсно, real, деколи жаль,
Що писати нема про що.
Я вручаю тобі медаль
З своїх рук. Це тобі не абищо!
Вириваю із себе фрази з реклам!
З дивного власного світу затишшя,
Знаєш, крила тобі я не дам!
Чую з вулиці:
"Хуй его знает, где приземлишься..."
Черес - гуцульський шкіряний чоловічий пояс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186739
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.04.2010
автор: LaLoba