На землі, де живе самота,
Мене думка єдина рятує -
Ти в моєму житті саме та,
До котрої сьогодні іду я.
Я іду крізь туман суєти,
Через сумнівів чорні знамена,
Бо на цілій землі саме ти,
Ти чекаєш сьгодні на мене.
Так віщує мелодія сфер,
Час і простір зійшлися пророче,
Кожну мить я приймаю тепер
Саме так. А інакше не хочу.
Я поради в минулих літах
Не шукаю, і мрій не будую,-
Ти в моєму житті саме та,
До котрої сьогодні іду я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186918
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.04.2010
автор: Вітролов