Коротка весна, тепло нетривке,
Солодке цвітіння заметілей вишневих,
Хіба ти зможеш забути таке?
Згадуй, вЕсну у краях своїх полудневих.
Там де ти - там мене нема,
Там вічне море, фотосинтез і літо,
Туди ніколи не прийде зима,
Хай душі твоїй тепло там буде жити.
Згадуй зиму і наші сліди
На снігу, і тріскучі лютневі морози,
І свічу на столі, і на річці льоди,
Соромливі жовті мімози.
Там де ти - там рідкість дощі,
Там гарячі пустельні замети,
І ніколи-ніколи не буде грози
Хай в душі твоїй будуть злети.
Згадуй літо, різноцвіття, поля розмай,
Матіолами зваблений вечір,
І веселку, як двері у загублений рай,
Мої руки у тебе на плечах.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186951
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.04.2010
автор: Лана Сянська