Правда і Зло

Зустрілись  в  двобої  раз  Правда  і  Зло,
Зустрілись  в  смертельнім  двобої.
Підняли  мечі  і  забрала  чоло
Закрили  на  час  цього  бою.
Закрили  й  не  видно,  насправді,  є  хто,
Лиш  брязкіт  мечів  не  вшухає
І  серце  змістилося  десь  у  висок,
І  в  грудях  тривога  палає.
Ось  Зло  торжествує,  і  шкіриться  вмить,
Бо  бачить  вагому  підмогу  -
То  Зрада  до  Правди  іззаду  біжить,
Щоб  підло  підставить  їй  ногу.
Усе  проти  неї,  і  Зрада  вже  в  щит
Вчепилась  брудними  руками,
І  обрій  в  кривавих  відтінках  горить,
І  смерті  стоїть  панорама.
Та  ось  воно,  Сонце!  Піднялось  з-за  гір,
Заграло  у  Правди  на  криці  -
Могутній  удар!  І  от  шолом  злетів
Із  Зла  і  упав  на  копиці.
Умить  ті  копиці  відсунулись  вбік,
Уздрівши  вкінець  де  є  Правда
А  зрада  втекла,  щоб  не  втратити  лик
Й  не  бачили  з  ким  є  насправді.
Той  бій  не  вшухає...І  раз-поза-раз
Усе  повторяється  знову.
Та  Правді  у  поміч  устав  лицар-Час,
Щоб  в  Вічність  внести  перемогу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187174
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.05.2010
автор: Борода