ВОНА ЖИВЕ В МОЇЙ ДУШІ

Блукає  ранок  по  селі,
Замучений  вітрами.
Чомусь  не  спиться  і  мені  –
Думки  летять  до  мами.

Вона  живе  в  моїй  душі,
А  в  снах  я  рідко  бачу.
Вкарбовую  в  свої  вірші
І  від  безсилля  плачу.

Ось  на  порозі  вже  весна
І  небо  іншим  стало.
Як  жаль,  що  вже  тебе  нема,
Не  стрінеш,  як  бувало...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187266
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Анжелла