Де ти, мамо моя?! Я не плачу.
Я в сiм'ї тепер старший мужчина!
Тiльки часто ввi снi тебе бачу:
Ти чужого колишеш хлопчину.
Ти долоню кладеш свою нiжну
На голiвку його кучеряву, -
А я кру́чусь в холодному лiжку -
Так давно ти його застеляла.
Йому на нiч ти казку читаєш -
Тiльки мова чужа й незнайома.
Крадькома ти сльозинку втираєш...
Просинаюсь - нема тебе вдома!
Знаю я - ти в країнi далекiй,
Десь там грошi для нас заробляєш.
Пояснили, я вже не маленький,
Що нiчого без них не придбаєш.
От i мусимо з бабцею жити,
Виглядати за обрiй щоднини.
Бабцю за́вжди я буду любити,
Але маму вона не замiнить.
...Годував цiле лiто курчата,
Щоб скорiше вони виростали,
Щоб, коли ти повернешся з татом,
Ми свiженький бульйон зготували.
А на осiнь пiшов я до школи -
Буду вчитись читати й писати.
...Цього дня вже не буде нiколи,
Вслiд не будеш рукою махати!
Повертайся, матусю кохана,
Я тобi буду все помагати.
Зранку їстиму кашу вiвсяну,
Буду лiжко своє застеляти.
Я вiддам свiй улюблений м'ячик,
Я вiддам ту машинку з мотором -
Тiльки б ти мiй подмухала пальчик,
Що так сильно болiв менi вчора.
Я не буду цукерок просити
I заба́вок нових, як бувало,
I в штанцях ще походжу зашитих -
Тiльки ти приїжджай, моя мамо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187281
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Salvador