Я поверн́усь…за пару сотень років.
Промінням сонця в очі зазирну,
Щоб зрозумів ти значення всіх кроків,
Моїх листів печальну білизн́у.
Я поверн́усь і лишуся надовго,
Як не наз́авжди, то на цілий вік,
Щоби повірив в мене, безумовно,
І знав, ти є щасливий чоловік.
Я поверн́усь, але не повтор́юся.
Буду усім: вином, росою, небом…
В усім, в чім хочеш щастям одзовуся.
Єдиним справжнім, сплетеним для тебе!
Я поверн́усь…за пару тисяч снів,
Щоб кожен з них не був тобі незнаний,
Щоб на лиці півусміхом уздрів:
«Привіт, я повернулася…,коханий…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187290
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Марічка9