Як жаль, що загубились ми у часі,
Що років тьма між нами простяглась,
Що темрява нам взнаки вже далася,
І срібними сльозами пролилась...
Як жаль, що ти – герой чужої казки,
Що іншій пишеш зараз ти листи...
Обличчя не ховай своє за маску
І не кажи мені сумне «Прости...» -
Вини нема твоєї в цьому всьому, -
Не ти заклав фундаменти буття,
Зустрілись ми з тобою випадково, -
Не допоможе твоє каяття.
Ця темрява – ніщо є для кохання,
Для двох сердець, що люблять попри все...
Та я в житті твоєму не остання
І час нам більш добра не принесе...
Не згадую вже ті часи казкові,
У душу пробирається печаль...
Та ми зустрілись зовсім випадково –
І ось чого мені до болю жаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187320
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.05.2010
автор: Scarlett