Відгомін війни

Березовий  сік
По  березі  стікає,
Краплинка-сльозинка
На  сонці  блищить.
На  стовбурі  дріт:
Колючий  дріт,
Іржавий  дріт.
Це  відгомін  війни,                
Що  жорстоко  ввірвалась
В  оселі  людські.
І  зрадою  чорною  постелила,
І  кров’ю  людською,  й  кістьми.
А,  ген,  край  дороги,
Де  сосни  ростуть,
Окопи  глибокі
Звиваються  тут.
Вітер  шумить
В  верховітті  дерев-
Снарядів  пекучих
Нагадує  рев.
А,  он,  на  узліссі,
В  торішньому  листі:
Волога  та  сіра  -
Паща  відкрита
Ворожого  дзота.
Кулею  підкошений  сліпою,
Змахнувши  дужою  рукою,
Там,  солдат  на  землю  впав.
За  радість  Перемоги
Життя  своє  віддав.
1981  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2010
автор: Валентина Ланевич