Ми впали духом, ми заснули,
І ждем покаяння в небес.
Прощали всіх, себе — забули.
Пророк помер і не воскрес?
Німіють ноги, в'януть душі,
І опадають пелюстки.
Назустріч холоду і стужі
Ми йдем роками крізь віки.
Яккби я мала вільні крила,
І змогу вирватись з тенет.
То я б із вітром полетіла,
І загубилась між планет.
То я б усім вам показала,
Що вихід є! Ви тільки йдіть!
І ви б на ноги повставали,
І розпочали свій політ.
Горить ще вогник, догорає,
І той один таки прийде.
Він нас виведе до раю,
Він життя для нас знайде.
Прийде і грішних нас пробачить,
І покаже вірну путь.
Можливо, я його вже не побачу,
Та мої діти гордо з ним підуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187491
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.05.2010
автор: Юлька_Гриценко