Мої роки летять у прірву,-
Звідти немає вороття.
В грудях болить. Руками вирву
Я власне серце. Небуття.
Час зупинився. Холод, пустка...
У грудях вітер аж свистить.
В кутку кімнати причаївся
Мій тихий смуток й реготить...
Немов би в темряві блукаю,
Думки-химери обступають.
Беззубо безвість шамотить,
Душа у розпачі кричить.
04.05.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2010
автор: Валентина Ланевич