Знов в полон мене вертаєш.
В ньому ти зі мною помираєш, оживаєш.
Враження випробування чи змагання?
Ми проводим вкотре, не востаннє.
Мені страшний сон і день так тьмяний
В цей період ми з тобою поза краєм.
Нема керунку, немає планування,-
Ця страшна жага в мені кохання
Дурість, милість, дикість:
без знаряддя процвітання.
Я корчусь від болі - тяжіння тисне мене
Я несу своє горе, - мене огидність несе
Я кричу: де мої зорі, де проміння краси?
Де все те, що не бачу серед вокзалу маси?
Я забув, то не я, то підступність брехні,-
Вайлуватість її, досягнувши мети.
Я не той, я не з того, не тим я палаю!
В мить я осягаю, що не причалюю,
Я потопаю
Напивсь з повна
І все ж продовжую… Я кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187668
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: wolfpip