Був день не схожий на усі
Весна пелюстками губилась.
Вона, у всій своїй красі,
Тоді до ніг мені вклонилась.
А ти ховав в обіймах світ.
Все зазирали очі в душу.
Думки, як птахи. Їх політ
Ти не сполохав, не порушив.
Та дивна мить, де світ змовкав
В передчутті зізнань значимих…
Та дивна мить: стояв вокзал
З сумними від прощань очима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187685
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: Журавка