Любив я дівчину одну,
богиню дня, принцесу ночі,
любив тоді й тепер люблю,
і в снах я бачу її очі.
Така спокійна і граційна,
мов річка тиха у степах,
така тендітна й неймовірна,
як ніжна квітка у горах.
ЇЇ вуста солодші меду,
мов квітки ніжні пелюстки,
її цілунки, мабуть, з неба,
бо душу зцілюють мені.
Її чарівні очі карі,
мов ніч в них спокій віднайшла,
мов в тих очах лиш світла чари,
так тоне в них моя душа.
А посмішка яка у неї,
така, що серце зігріва,
немов життя відкрило двері,
немов фортуна знов прийшла.
Чи все я можу описати,
у ній божественна краса,
про це лиш взмозі розказати
мій серця трепіт і душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187714
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2010
автор: Skifius