Серце проситься в твої руки
Приручила вовче щеня
Ти єдина не побачиш, не побачиш мої зуби.
Я сховаюсь від зажури,
В туги порозуміння не спрошу.
Я зроблю свій обрій чистим.
Боже, не давай мені віску,
Дух в мені ще є не тісний.
Я покличу лиш його пісню.
Я весь вийшов в море чисте,
А стежинок там нема.
Мені знайде берег течія.
Я не ситий, та напився
І чекав, що берег чистий,-
Очерет густий підвівся.
Не тягни мене на нього,
Відпусти, благаю мила.
Я ж віддав тобі свої крила.
Я втопитись на підході,
не для цього я з'явився.
Не для цього в глибокім небі темно,
А воно тобі насниться.
Ти побачиш, обов'язково знайдеш,
Ти повір, що світла в світі нашім більше.
В минулім вчора, так просила,
А в цьому - тобі пощастило.
Хтозна, що буде втому завтра.
Ти знайдеш, ти цього варта.
Починай, давно хотіла.
Окропив: свята можливість,
Бо кохання, то не сміливість,
Бо кохання вище зможе,-
Захопивши переможе..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187775
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2010
автор: wolfpip