Напишу вірш останній на прощання,
де суть розкриють лише два рядки.
у ньому вже не буде про кохання,
а щойно з голови думки.
Закінченням початку він не стане
й не стане початком в кінця.
строфа ця в небуття не кане,
хоч і не висловить забуте "Я".
Уже кінець, ось фінішна пряма,
здавалось, час прийшов писати
"ті букви, щойно з букваря",
що на завершення повинні стати.
Лиш два рядки у голові:
"Останній вірш, закінчую писати..."
Поезія - це скарб, дарований тобі.
"...останній вірш, закінчую писати".
05.05.10 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187840
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2010
автор: Ксю...