* * *
Я чекаю твого поруху,
Аби сколихнути мовчання,
Я чекаю твого посміху,
Щоби впевнитись – не остання.
Най ідуть із неба розмитими:
Байдужість розбитих надій
Розгорни шматок зшитими
Білими нитками мрій.
Вітер північний розшолушивши
Проникне до моєї шкіри,
Моє серце трохи втомившись
Не втратить твоєї довіри.
Стою на уламку розрухи,
Шукаючи, дивлюсь у даль:
Лишились живі крихти,
Чи лишень сама печаль?
24.11.06р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188091
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.05.2010
автор: Єва