Думка-куля летить крізь свідомість,
Зачіпає чужі почуття,
Залишаючи людям, натомість,
Роздум щодо земного життя.
Розтивоже загояні рани,
Нагадає про те як було.
Як не було б її, то гадав би,
Що давно тоє все загуло.
А виходить лиш млою покрилось,
Затаїлось на час, залягло.
І якщо вже тобі те судилось,
Все одно ти згадаєш його.
Думка серця твого не спитає,
Тільки швидкістю кулі летить.
Куди влучити їй - вона знає
І дарма, що там досі болить.
06.05.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188162
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2010
автор: Лєха Суслик