До тебе мамо, ніжно пригорнуся...
Немов в дитинстві, до твоїх грудей.
До теплих рук, ласкаво доторкнуся,
Як ти торкалась, до своїх дітей.
Роки спішать.Куди- ніхто не знає!
Уже в волосся впала сивина.
А моє серце досі пам"ятає,
Твою любов, що квіткою цвіла!
Як ти мене, все на руках гойдала,
Дивилась ніжним поглядом у даль.
Й на добру долю нас благословляла,
Тамуюючи у серденьку печаль.
Ти знаєш, мамо, зараз розумію,
Твої печалі, радощі, жалі.
Твою любов, і заповітну мрію,
Й думки, що линуть, наче журавлі.
Ти ще і досі, ніжна і ласкава,
І я бува, голівку гладжу сину.
І відчуваю, те що відчувала мама,
Як я люблю, свою малу дитину!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188282
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2010
автор: Шкурак Тетяна