Чарівний день. Горять дерева
чудесним золотим вогнем,
тоненькі злитки вже зривались
з розлогих скронь своїх дерев.
Гарячий відблиск сонця в листі,
останні подихи тепла.
Калина одяга намисто -
це осінь тихо наступа...
Велична, горда, різнобарвна
вона упевнено іде;
вона крокує і фарбує
усе в багряне й золоте.
Трава їй низько поклонилась,
під ноги пада листя їй.
Усі сади їй роблять милість -
служать царівні золотій.
Дощі святкові шати шиють,
а вітер чеше коси їй.
В плащі, зітканому з туманів,
іде, мов привид золотий.
Полонить поглядом магічним,
здається гарною й сльота.
Вона - принцеса чар величних,
прекрасна Осінь золота...
(09.10.09)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188289
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.05.2010
автор: Cozodoy Ihor