Лиш тінь лишилась від очей.
І гострі очерки від тіла.
Різкий подих виривається з грудей,
Душа давно вже відхворіла.
В кімнаті сіра тиша поселилась.
Тут темрява, давно живе.
Свинцева плісінь з серцем зжилась,
І шепіт чійсь страждання принесе.
Так одиноко - хочеться кричати.
Так боляче -здається аж вмираєш.
Тобі набридло вхе страждати,
Ти з посмішкою смерть зустрічаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188388
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.05.2010
автор: Куцехвостик