Он вошёл в окно, ступив на подоконник,
грустный день, хоть солнце ярко светит.
Дребезжит медалями полковник,
под руки его проводят дети.
Но щелчок, экран погас и снова -
подоконник, свет, сапог, фуражка.
Бил тогда бандеровцев полковник.
И ему наверно тоже тяжко.
(Юрген Пті)
До 9 травня
ЧеКісти, ГеБісти і еНКеВеДисти,
СМЕРШівці різних садистських мастей
справно служили катам-сталіністам,
нищили сотнями наших людей.
Трупами майже беззбройних солдатів
сопки встеляли, гатили річки,
в спини стріляли їм «заград.отряди»,
вижив хто – тих відвезли в табори.
З борцем за Вкраїну тим, хто боровся,
щедро вона (Незалежна?) дає.
Святкує тепер «настаящій палковнік»,
а вбитих безвинно вже ми пам’янем.
(Віктор Ох)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188558
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2010
автор: Віктор Ох