Правда про варення*)

Є  дефіцит  у  нас  варень,  
Не  має  чим  заїсти  день,  
Такий  солоний  і  крихкий  
Ще  й  часом  мокрий  і  липкий.  
   
Бо  йдеш  собі  от  так  у  кедах  
Й  солодкий  запах  вже  в  легенях!  
Одразу  й  шлях  свій  забуваєш,  
До  варення  новий  прокладаєш.  
   
Пр:    Нам  хочеться  варенню  славу  віддати  
Й  того  хто  його  придумав  –  коронувати!  
А  потім  ту  людину  на  трон  посадити  -  
Най  правив  би  світом-він  владика!  
   
У  кожного  з  нас  є  проблиск  в  очах  
Коли  ми  тримаєм  вже  банку  в  руках.  
Не  можем  дивитись  і  навіть  чекати,  
Ми  слова  не  в  змозі  просто  сказати!  
   
Бажання  зростає  все  більше  і  більше,  
І  ти  опиняєшся  зразу  у  світі  -  
У  світі  де  є  тільки  ти  і  варення  
І  заклик  лунає  до  всього  населення:  
   
Пр:  Я  хочу    варенню  славу  віддати  
Й  того  хто  його  придумав  –  коронувати!  
А  потім  ту  людину  на  трон  посадити  -  
Най  правив  би  світом-він  владика!  
   
Тому  не  гай  свого  життя,  
Скоріше  вже  банку  ту  відкривай!  
Не    важливо  ким  ти  є  
Просто  їж  і  забий  на  все!  
   
Чи  репер,  чи  панк,  чи  любиш  гламур,  
Носиш  гади,  кеди,  чи  кажеш  «мур!»,  
Не  має  різниці  хто  ти  таке,  
Ми  просто  хочем  сказати  таке:  
   
Пр:  Нам  хочеться  варенню  славу  віддати  
Й  того  хто  його  придумав  –  коронувати!  
А  потім  ту  людину  на  трон  посадити  -  
Най  правив  би  світом-він  владика!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188761
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.05.2010
автор: End Of The Beginning