Свiтанок.

Здавалось,  день  зненацька  запалав.
Затихло  все  i  незборима  сила
На  Сходi,  що  давно  далеким  став,
Багрянцем  нiжним  небо  запалила.  

I  розгорався  обрiй  на  очах,
А  темiнь  ночi  стиха  вiдступала.
...Та  раптом,  на  невидимих  руках
Пiдняте  сонце,  землю  осiяло.  

Смарагдовим  вогнем  зайнявся  бiр,
На  евкалiптах  листя  зашумiло,
Проснувся  в  хащах  одинокий  звiр
I  простiр  арiї  птахiв  заполонили.  

Колосся  вiтер  ледве  ворушив
I  хвиля  та  стiкала  аж  до  неба...
Я  в  день  прийдешнiй  перший  крок  зробив
I  в  котрий  раз,  моя  любов,  без  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188857
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Salvador