Як було боляче дізнатись,
Що я для тебе тільки запис,
Який ти стерла, мов ту плівку,
Чи поламала мов платівку,
Тобі це байдуже. Повір!
Бо я для тебе був лиш звір,
Якого ти тримала в клітці,
І кожен день, скубла по волосинці.
Тепер я вільний - ніби птах,
Я знов літаю в небесах,
А ти живи тепер сама,
Бо ти ж не жінка - "сатана".
Тобі було всього замало,
Життя мені, ти не одному поламала,
Багато нас таких у тебе побувало,
І всім за шкуру ти залила сала.
Напилась крові ти мабуть вже вдосталь.
Хоч не вистигає в тебе постіль.
Навіки я тебе вже забуваю,
І дурня "гарного" тобі знайти бажаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188971
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.05.2010
автор: Качан Віталій