Під шкірою міста - відкрита рана,
Кохання померло, не скніє, не плаче,
І навіть прийдешній день і ранок
Летаргічно заснули, надовго неначе.
Під м"язами міста - болючі кості,
Бездомні покинуті наче бомжі,
В підвали холодні приходять у гості,
І ніч розчленовують ржаві ножі.
Під окістям міста - кістковий мозок,
Він атрофований і вже не болить,
Кохання знекровлене, інвалідний возик
До світла в кінці коридору скрипить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189043
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: Лана Сянська