Білий - то не колір, а насмішка.
Помилки - вони бувають довгими.
Хлопець полюбив пухнасту кішку
З найчеснішим в світі поглядом.
Але ж очі збрешуть неодмінно.
Він не вірив, нехтував порадами.
А вона сідала на коліна
Кожному, хто міг погладити.
Вірність - не бажання, а потреба.
Хочеться лишити казку світлою.
Скільки раз дивився він на небо -
Не прислали звідти відповідь.
І насмішки падали на спину,
А у вічі - допікали зрадами.
А вона сідала на коліна
І просила, щоб погладив він.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189090
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2010
автор: Kohanova